Педагогічне есе

Педагогічне есе

Вічна праця вчителя

Якби не було вчителя,

То не було, напевне.

Ні поета, ні мислителя,

Ні Шекспіра, ні Коперника.

Якби не було вчителя,

Невідкритими б залишилися

І понині, напевне,

Береги Америки

      Сьогодні на порозі XXI століття. І в цей час вже інакше сприймається школа, 
вчитель. Чому ж ніхто не звертає увагу на клопітку роботу вчителя, не цінує її?  Як
повернути престиж вчительської праці?

       Я - Учитель і це визначає всю мою суть і все моє життя. Це зовсім інший вимір часу - навчальними роками, семестрами, уроками, перервами, - і так уже двадцять третій рік... Це час, наповнений щоденною кропіткою працею, бо ти торкаєшся найціннішого - людських душ. Вчитель допомагає навчатися тому, хто прийшов до храму Науки. Своєю компетентністю і обізнаністю ти запалюєш вогники інтересу і  бажання пізнати щось нове.
    
     Школа - найдивніша країна, де кожен день не схожий не попередній, де кожна мить - це пошук чогось нового, цікавого, де немає часу нудьгувати, сваритися і витрачати час на порожнє, де кожен учень - це будівельник майбутнього, а значить всі жителі цієї країни відповідають за майбутнє. Де весь час треба квапитися, стати цікавим для людей, що оточують тебе, залишатися цікавим завжди, дарувати тим, хто оточує тебе, свою енергію, знання, уміння, квапитися дізнаватися про нове, квапитися не запізнитися. Тому в цій країні уживаються лише 
найстійкіші, найтерплячіші, наймужніші, найщиріші, найвідповідальніші, найдобріші, найцікавіші і найдивніші люди. І називають їх вчителями.

      Але, щоб запалити, потрібно горіти самому: запалюючись, захоплювати, 
запалювати і водночас самому сяяти. Існує проста істина: щоб бути справжнім учителем, потрібно любити те, чого навчаєш, і тих, кого навчаєш. їх треба знати. Вздовж і впоперек. Поважати і довіряти. Берегти «собори дитячих душ».

      Вчитель допомагає своїм вихованцям, направляє на шлях, підтримує у хвилини тривоги і розпачу, випускає у великий світ. Кожен вчитель шукає сьогодні такі стежки до душ дітей, щоб завоювати у них довір'я і викликати інтерес до самого простого процесу оволодіння знаннями і виховання у собі найкращих людських рис.

     Професія першого вчителя унікальна,  неповторна, життєдайна. Саме він відкриває нову " шкільну епоху" дитинства, спрямовує невичерпну дитячу енергію через любов, розумну вимогливість, виховує повагу малюків до свого нового статусу, виписує школярську долю. Головне завдання для мене розкрити індивідуальність кожної дитини, тому що розумію: від того, якими будуть перші шкільні роки вихованців, залежить усе їхнє подальше навчання і, врешті-решт, майбутній життєвий шлях.
      Сьогодні, упевнено ступаючи на дорогу педагогічного пошуку, розумію, що потрібне багато що зробити. Потрібне багато що знати в педагогіці, треба освоювати нові програми, вивчати нову техніку, читати енциклопедії, довідники, керівництво, здатне впливати на свідомість учнів. У цій різноманітності точок зору, позицій, підходів важливо вибрати потрібне для себе, вибрати власну позицію. І я вчуся. Вчуся весь час і розумію, що вчительська праця дуже цінна, клопітка, виснажлива. Але професія вчителя вічна, її ніхто не зможе замінити. Адже саме вчитель сіє те перше зернятко знань в дитини, яка в майбутньому стане Людиною.

      Учень буде завжди пам ’ятати того, хто посіяв зернятка знань в його душі і свідомості.

      Я - Учитель і я цим пишаюсь. І хоч працювати приходиться в нелегких умовах нашої «ринкової» економіки, яка мало що робить для створення матеріальних умов для педагогів школи, мене не залишає бажання вдосконалюватись, підвищувати свою педагогічну майстерність, в ім’я високої мети - навчання і виховання Людини.

    Ні на мить не залишає думка : ти - взірець, взірець у поведінці, способі життя, відношенні до звичайних явищ. Ти знаходиш у кожному вихованці щось хороше, проектуєш і розвиваєш його, дотягуєш його до ідеалу. Віриш у цей ідеал ти і вони вірять тобі. Бо ти - Учитель. Найголовніше не зійти з обраної дороги якою ти пробираєшся зі своїми учнями крізь темряву. І він обов’язково настане — сонячний, радісний, яскравий Світанок...

Бо їм ’я твоє - Учитель, а праця твоя вічна....

Мій вчителю, навчи мене літати,

Мій вчителю, навчи мене читати,

Мій вчителю, повір у мене сам, дай віри,

Для хліба народився колосок

щоб у польоті мої крила кріпли.

щоб дізнаватися про все цікаве в світі.

щоб життя усе прожити.

а я добрі й любові хочу жити...

Узагальнюючий урок з української мови

Тема: Урок узагальнення за розділом. Перевірки умінь, набутих під час опрацювання розділу               "Речення"

Мета: Узагальнення знань і вмінь учнів за темою " Речення" удосконалювати навички,
            Встановлювати зв'язок слів у реченні; знаходити головні слова, визначити вид речень,
            правильно інтонувати їх, розвивати вміння аналізувати, узагальню доводити думку,
            виховувати любов до навчання, почуття взаємоповаги.

Конспект уроку

Урок мислення в куточку живої природи

Мета : Формувати уявлення про живий куточок. Розширювати знання про рослиннии світ.
             Ознайомити з деякими кімнатними рослинами. Сформувати загальне уявленим про
              значення кімнатних рослин у житті людини. Розвивати вміння розрізняти кімнатні
              рослини за зовнішніми ознаками. Навчити дітей правильно доглядати за ними.
              Виховувати екологічну свідомість, турботливе ставлення до «зелених друзів»,
              бажання доглядати за ними, оберігати їх.

Конспект уроку

Урок розвитку зв`язного мовлення

Тема: Опис істоти за малюнком, планом і змістом вірша В.Марскжа «Моє оленятко». 

Мета: навчати учнів складати опис оленятка за малюнком, планом і змістом  вірша В.Марсюка            «Моє оленятко», розширювати активний словниковий запас учнів; розвивати точність,

            виразність мовлення; виховувати любов до природи.

Гра «Телефон»

- Розкажіть своїм родичам по телефону чого навчилися на сьогоднішньому уроці.

- Що вам найбільше сподобалося?

Я сподіваюсь, що все, чого ми навчилися на уроці вам знадобиться у майбутньому.

Презентація до уроку

Зустріч учнів з воїном АТО.

Ми, українці, зроду-племені  патріоти, а патріотизм виховується з раннього дитинства, витоки його – в родині і в школі.

 Під час спілкування воїна та школярів, атмосфера була  емоційною та щирою. Анатолій  зізнався, що дитячі малюнки та листи слугували поштовхом хоробрості на війні, підтримували у скрутну хвилину та допомагали повернутись до життя. Учні  написали листа , намалювали малюнки всім воїнам,  хто  на передовій.

Нехай Бог кожного з ВАС оберігає та благословляє!Повертайтеся живими, здоровими та з перемогою.!

Разом з класом, в ногу з часом.

Ми  веселі, креативні,

Сто відсотків позитивні,

Витривалі і спортивні,  

А до того ж ми активні!

 

                  
        Наш клас живе за таким гаслом

                                               Ми- єдиний клас,
Ми- одна сім'я!                                                  

                                                   У нас немає -  "Ти"       
 У нас немає -"Я",

Урок народознавства з теми: «Рушники – це обереги й пам'ять нашого народу».

 З метою ознайомлення із давнім символом слов’янських народів- вишитим рушником,  було проведено урок народознавства «Рушники – це обереги й пам'ять нашого народу».

Учні дізналися про історію рушника, його призначення та використання у обрядах українського народу. А також з цікавістю розслухали історії про долі людей, які створили рушники, які були представлені на виставці в бібліотеці.